Заї́жджий двір — те саме, що заї́зд1 1.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
приїжджий — 1 прикметник приїжджий 2 іменник чоловічого роду, істота про людину … Орфографічний словник української мови
мимоїжджий — а, е. Який проїжджає мимо кого , чого небудь; проїжджий … Український тлумачний словник
наїжджий — а, е, розм. Який приїхав, прибув куди небудь; приїжджий. || у знач. ім. наї/жджі, джих, мн. Люди, що приїхали, прибули куди небудь … Український тлумачний словник
переїжджий — а, е. Який переїздить з одного місця в інше, проїжджає щось. || у знач. ім. переї/жджий, джого, ч.; переї/жджа, джої, ж. Людина, що переїздить з одного місця в інше, проїжджає щось … Український тлумачний словник
приїжджий — а, е. Який приїхав звідкись. || у знач. ім. приї/жджий, джого, ч.; приї/жджа, джої, ж. Людина, яка приїхала звідкись … Український тлумачний словник
проїжджий — а, е. 1) Який проїжджає десь або повз кого , що небудь (про людей або засоби пересування). 2) у знач. ім. прої/жджий, джого, ч.; прої/жджа, джої, ж. Той, хто проїжджає повз когось, через щось, їде куди небудь, у якомусь напрямку; людина, яка… … Український тлумачний словник
від'їжджий — прикметник … Орфографічний словник української мови
заїжджий — прикметник … Орфографічний словник української мови
мимоїжджий — прикметник … Орфографічний словник української мови
наїжджий — прикметник розм … Орфографічний словник української мови
